Верховна Рада 7 квітня проголосувала за законопроєкт, який радикально змінює процедуру виконання судових рішень та стягнення заборгованостей. Ключовою новацією є дозвіл на конфіскацію єдиного житла боржника, якщо сума його боргу перевищує 432 тисячі гривень – це еквівалент 50 мінімальних заробітних плат. За умови відсутності іншого майна, людина ризикує залишитися без даху над головою навіть за комунальні борги або звичайні споживчі кредити.
Юридична спільнота вже висловила занепокоєння щодо правомірності таких кроків. Юристка Тетяна Корчемна з адвокатського об’єднання “Захист” зазначає, що надання виконавцям безперешкодного доступу до конфіденційних даних про доходи та майно громадян може суперечити Конституції України та міжнародним актам. На її думку, така автоматизація порушує право на приватність, закріплене у практиці ЄСПЛ та Загальній декларації прав людини.
Основні механізми нового законодавства
- інтеграція Єдиного реєстру боржників з іншими державними базами даних у режимі взаємодії;
- надання виконавцям розширених повноважень для отримання відомостей про банківські рахунки та активи через цифрові системи;
- запровадження миттєвої заборони на будь-які операції (продаж, заставу, дарування) з майном осіб, внесених до реєстру боржників.
Після офіційного набрання законом чинності, будь-який борг, підтверджений судом або виконавцем, тягне за собою автоматичні обмеження. Система самостійно блокуватиме можливість розпоряджатися грошима на рахунках та нерухомістю, щойно інформація потрапить до Єдиного реєстру боржників. Це стосуватиметься навіть тих випадків, коли сума боргу ще не досягла критичної межі для вилучення квартири.
Ризики конфіскації нерухомості та захист окремих категорій
Питання вилучення житла залишається найбільш гострим, особливо для сімей із дітьми. Хоча процедура стягнення стає простішою, певні запобіжники зберігаються. Якщо в оселі зареєстровані неповнолітні або особи з інвалідністю, виконавець зобов’язаний звертатися до суду та залучати органи опіки й піклування. Крім того, боржники зберігають право на оскарження таких рішень у судовому порядку.
“Буде застосовуватись абсолютно до всіх, тобто, якщо це навіть звичайні кредити чи борг за комуналку. І виконавець має право на свій вибір, якщо боржник має декілька об’єктів рухомого або нерухомого майна, тобто, на будь-яку квартиру, вносити цей арешт. Боржник не матиме права перепродавати це майно, тобто, дарувати його, будь-що робити з ним, поки не сплатить цей борг”.
Законодавці передбачили й спеціальні умови на час війни. Військовослужбовці отримали імунітет – їхнє єдине житло не можуть забрати протягом усього періоду воєнного стану та ще один рік після його завершення. Також скасовуються арешти за борги по ЖКГ для мешканців окупованих територій або зон активних бойових дій, оскільки люди там часто позбавлені можливості користуватися послугами або отримують лише мінімальну допомогу.
“Тому що майно їхнє може перебувати на окупованих територіях, тобто комунальні платежі нараховуються, боржник не сплачує і отримає тут малу допомогу”, – пояснює юристка.
Позиція енергопостачальників та комунальних служб
Представники енергетичного сектору дивляться на ініціативу з оптимізмом, сподіваючись на покращення платіжної дисципліни. Олег Соловйов, заступник директора обласної енергопостачальної компанії на Кіровоградщині, підкреслює: судове стягнення – це крайній захід. Компанія намагається комунікувати зі споживачами, але новий закон дозволить швидше виконувати рішення щодо тих, хто систематично ігнорує зобов’язання.
Статистика боргів у регіоні вражає: лише за електроенергію 87 тисяч споживачів винні понад 71 мільйон гривень. Серед них є “рекордсмени” – 24 клієнти мають борги понад два мільйони кожен. Більшість із них уже відключені від мережі, а оплатити рахунки компанія пропонує через сучасні цифрові сервіси: боти у Telegram або мобільні застосунки.
В інших секторах комунального господарства ситуація не менш складна. “Дніпро-Кіровоград” повідомляє про 136,7 мільйона гривень боргу від 33 тисяч абонентів. Теплопостачання також під ударом: споживачі “Теплоенергетика” накопичили 170 мільйонів гривень недоїмки, з яких 20 мільйонів з’явилися лише протягом останнього опалювального сезону.
Реакція мешканців Кропивницького на нові загрози
Для звичайних жителів, як-от Миколи Прозирая з Кропивницького, нові правила звучать як вирок. Чоловік, який є інвалідом першої групи та займається ремонтом велосипедів, ледь зводить кінці з кінцями. Його пенсія у 3323 гривні майже повністю витрачається на ліки, а сезонний характер роботи змушує накопичувати борги взимку, які він поступово гасить влітку.
Пан Микола побоюється, що через технічні помилки або несвоєчасну заміну лічильника сума боргу може стати критичною. Він вважає несправедливим надавати виконавцям право вирішувати долю житла, коли в країні триває війна і багато громадян залишилися без стабільного доходу. На його думку, такі заходи можуть просто викинути людей на вулицю.
Наразі документ передано на підпис Президенту України. Якщо він буде підписаний, Міністерство юстиції отримає три місяці на підготовку підзаконних актів, які запустять механізм автоматичного стягнення в дію.
