Сьогодні, 16 квітня, перон залізничного вокзалу у Знам’янці та в’їзд до Кропивницького наповнилися особливою атмосферою. Кропивничани зібралися, щоб привітати 39-річного Євгенія Коденця – воїна, який нарешті повернувся до рідного краю після тривалого перебування у ворожій неволі. Його зустрічали зі сльозами на очах, прапорами, квітами та найщирішими обіймами, на які він чекав понад півтора року.
Перша зупинка відбулася о п’ятій ранку у Знам’янці, куди Євгеній прибув потягом після курсу реабілітації. Вже за годину на кордоні обласного центру на нього чекала велика делегація: друзі, волонтери, учні шкіл та фахівці управління у справах ветеранів Кропивницької міської ради. Кожен присутній хотів особисто висловити вдячність захиснику за його незламність.
Шлях Євгенія на війні розпочався у 2022 році, коли він, уродженець Кропивницького, добровільно приєднався до 110-ї бригади територіальної оборони. Проте 27 липня 2024 року під час боїв поблизу села Піщане, що на Куп’янщині, чоловік потрапив у полон. Там він провів довгі та виснажливі один рік і сім місяців.
Свободу військовослужбовець відчув лише 06 березня 2026 року в межах масштабного обміну, коли додому повернулися 200 українських захисників. До повернення в рідне місто він перебував у Трускавці, де проходив первинне відновлення, а тепер продовжуватиме лікування вже в стінах Кіровоградської обласної лікарні.
Валентина Коденець, мати героя, досі з хвилюванням згадує мить, коли дізналася, що син живий і вільний. Про цю звістку їй повідомила донька, яка весь час займалася пошуками та юридичними питаннями перебування брата в полоні.
Донька зателефонувала і сказала. Потім я і сама мигцем побачила його по телевізору в новинах – одразу перетелефонувала доньці, щоб підтвердити, – розповідає жінка про ті перші хвилини неймовірного щастя.
Емоції на зустрічі зашкалювали – щира любов і шана земляків стали для Євгенія справжніми ліками після пережитих у неволі знущань. Попри пережите, захисник знайшов слова підтримки для тих, хто все ще чекає своїх близьких із фронту та полону.
Всі наші хлопці, які там перебувають, чекають на цей день, чекають, щоб обійняти рідних – зазначив Євгеній.
Зараз головна мета ветерана – пройти повну реабілітацію вдома, аби знову відчути впевненість у завтрашньому дні. Для громади Кропивницького його повернення стало символом незламності духу та нагадуванням про важливість підтримки кожного воїна, який повертається до цивільного життя.
Турбота про ветеранів та їхнє гідне вшанування залишається спільним обов’язком суспільства. Ми маємо об’єднуватися навколо допомоги тим, хто пройшов через горнило війни та випробування полоном, адже саме на таких людях тримається наша свобода.
Слава Україні! Героям Слава!
