Мешканці Кропивницького вимагають дієвого механізму для загальнонаціональної хвилини мовчання. Петиція містянки Ірини Гайдар офіційно зібрала необхідну підтримку громади. Тепер документ вивчить спеціальна депутатська комісія міської ради. Це питання соціальної політики, освіти та культури. На 7 травня ініціативу підтримали 468 осіб. Для обов’язкового розгляду владою вистачало 450 голосів.
Процедура опрацювання звернення визначена ще 2016 роком. Секретар ради передає такі документи профільним фахівцям. Саме вони проаналізують реальність запропонованих змін. Мова про економічні та технічні аспекти.
“Вона залучатиме для розгляду фахівців виконавчих органів, які їй будуть потрібні. Відповідно вони будуть визначати можливості — технічну, економічну, організаційну і всі інші. І таким чином буде формуватись відповідь, яка й буде оприлюднена по завершенні її розгляду. Під час розгляду петицій для надання усних пояснень може запрошуватись автор, ініціатор”.
Трагедія як поштовх до громадських змін
Ірина Гайдар втратила на війні коханого чоловіка. Сергій Шматько загинув у бою на Донеччині. Це сталося 24 січня 2026 року. Вона назвала свою петицію дуже емоційно. Жінка просить зупинити місто заради полеглих героїв.
Авторка пропонує синхронно перемикати всі світлофори Кропивницького. Червоне світло має зупиняти рух щоранку. Паралельно має працювати гучне звукове сповіщення. Юридично це входить до повноважень місцевої влади. На думку Ірини, організаційно місто цілком спроможне. Такий досвід уже успішно впровадили колеги. Подібні системи працюють на заході країни.
“Я зареєструвала таку петицію, тому що, по-перше, дуже багато в нас загиблих. По-друге, загинув мій чоловік. Душа дуже болить. Люди повинні розуміти, що хлопці віддали найдорожче своє життя для того, щоб ми жили. Наскільки я знаю, на заході України в містах світлофори автоматизовано перемикаються на червоне світло на хвилину мовчання о 9:00. У Львові, Ужгороді, Хусті, Івано-Франківську, частково в Києві. У Києві також є звукове сповіщення по всьому місту. І так само на заході країни ви заїжджаєте в місто й чуєте, що наразі йде хвилина мовчання. Я особисто це бачила й чула. І якщо влада наша не знає, як це зробити, вони можуть звернутися до своїх колег”.
Інга Дуднік також підтримала цю петицію. Її донька Ольга Мельстер загинула захисницею. Разом із чоловіком вона воювала на Луганщині. Це сталося ще у 2022 році.
“Є закон, відповідно до якого на органи місцевого самоврядування покладається обов’язок організувати хвилину мовчання й забезпечити її видимість, щоб було чутно. І це саме не право, а обов’язок. І якщо у нас забувають про це, то петиція — це така спроба нагадати, що це треба врешті-решт зробити. Коли ми ходимо по місту, ми ж не дивимось на годинник, правильно? А якщо чутно, я буду розуміти про те, що це хвилина мовчання. Тому я вважаю, що це дуже потрібно зробити. І думаю, що місто може знайти й технічні можливості, якщо їх шукати. Чи потрібна хвилина мовчання? Ну, у мене немає інакшої відповіді. Тому що це повага до людей, завдяки яким ми сьогодні можемо у відносно мирному місті жити. І це, знаєте, ще й має виховну функцію. Для того, щоб ми пам’ятали про те, що, на жаль, зараз війна іде і якою ціною це все дається”.
Поточний стан вшанування пам’яті у місті

Влада стверджує, що використовує всі наявні ресурси. Про це заявляв посадовець Сергій Якунін. Аудіосупровід зараз охоплює лише центральну частину. Почути оголошення можна біля міської ради. Також воно лунає на окремих вулицях.
“Зупиняємо рух громадського транспорту, перекриваємо центральну вулицю, звукове оповіщення працює, де є технічна можливість, зокрема на площі перед будівлею міської ради, у сквері “Центральний” та через систему оповіщення на вулиці Володимира Панченка в центральній частині міста. Міські електросирени не пристосовані для передачі мовної інформації”.
Громадяни самостійно проводять вуличні акції пам’яті.
Правові наслідки та технічні складнощі реалізації
Голоси під петицією ще не гарантують змін. Сама по собі вона не є законом. Про це нагадала юристка Тетяна Корчемна. Проте міська рада тепер зобов’язана відповісти. На розгляд закону відведено десять днів.
“Тобто якщо петиція подана належним чином, набрала встановлену кількість голосів і стосується компетенції міської ради, то міська рада або виконавчий комітет зобов’язані офіційно її розглянути, надати публічну відповідь й ухвалити рішення — підтримати, частково підтримати або відмовити з обґрунтуванням”.
Влада має оприлюднити офіційне рішення публічно.
Питання світлофорів стосується загальної безпеки руху. Одного бажання депутатів тут буде замало. Потрібні погодження з боку патрульної поліції. Також слід враховувати чинні державні стандарти. Влада може ініціювати лише пілотний проєкт. Або повністю відмовити через технічну неможливість.
“Такі рішення не може просто “оголосити” міська рада. Зазвичай потрібні висновки профільного управління транспорту, погодження з поліцією, перевірка відповідності правилам дорожнього руху (ПДР) та державним стандартам України (ДСТУ), рішення виконавчого комітету або комісії з безпеки дорожнього руху. Міська рада після розгляду петиції може: доручити розробити механізм реалізації, провести тестовий проєкт, виділити гроші, прийняти програму вшанування пам’яті, звернутись до поліції чи Мінінфраструктури щодо погодження. Або відмовити, якщо вважатиме це небезпечним чи технічно неможливим”.
Журналісти вже надіслали запити щодо технічної готовності. Важливо знати позицію транспортних підприємств міста. Чи погодяться на це приватні перевізники? Чи розширять систему звукового сповіщення повсюди? Сергій Якунін запевнив, що комісія розбереться. Офіційні висновки оприлюднять згодом.
Законодавча база для всеукраїнської акції
Верховна Рада закріпила хвилину мовчання законодавчо. Новий документ ухвалили 11 лютого 2026 року. Кожного ранку медіа мають транслювати оголошення. Це стосується і систем цивільного захисту. Рішення підтримали 260 народних обранців. Проти ініціативи не виступив жоден депутат.








