Чотири роки випробувань позаду. Військовослужбовець Національної гвардії Андрій Михайлишин нарешті повернувся на Кіровоградщину, де його зустрічали рідні та односельці. Боєць потрапив до рук ворога ще під час оборони Маріуполя у 2022 році. Довге очікування закінчилося лише 21 червня.
Про емоційну зустріч у Новому Стародубі повідомила 23 червня матір захисника Наталія Михайлишина.
Свій шлях у силових структурах Андрій розпочав 2016 року в прикордонних військах Бердянська.
“Три роки служив за контрактом у мобільній групі спецпризначення. Після завершення контракту вирішив продовжити військову службу та у 2019 році вступив до військової частини 3057 Національної гвардії України в Маріуполі”.
Захисник паралельно опановував юридичний фах у Бердянську, отримавши диплом бакалавра безпосередньо перед вторгненням. Вже 24 лютого 2022 року він опинився в епіцентрі великої війни, заступивши на чергування напередодні.
Згодом зв’язок з бійцем почав зникати, змушуючи родину шукати будь-яку інформацію про його стан.
“28 квітня він вийшов на звʼязок. Казав: “Мамусь, я такий щасливий, що я з тобою зв’язався”. На “Азовсталі” він також зустрівся зі своїм другом і однокласником Женею Красюком. Потім вони обидва були в полоні в Оленівці. Коли я дізналася про вибухи в Оленівці, то місця собі не знаходила. Але на наступний день Андрюшка подзвонив. Сказав: “Я живий і здоровий, і з Женею теж все добре”. І потім їх в різні місця повивозили. Нині Женя досі в полоні, але ми також на нього дуже чекаємо”.
Наталія Михайлишина пригадала, як після трагедії в Оленівці сина етапували до Горлівки.
“30 липня їх перевезли, і до грудня ми не знали, де він перебуває. А в грудні мені зателефонував хлопчина Владислав Зеленський і розповів, що разом з Андрюшкою був у полоні”.
Географія утримання Андрія охоплювала Торез, Бійськ в Алтайському краї та виправну колонію в Тульській області. Про щасливе визволення жінку сповістили в Координаційному штабі.
Мати не приховує великого хвилювання.
“Я себе не пам’ятаю. Я впала на коліна і дякувала Богу за те, що зберіг мені сина і повернув його додому”.
Зараз воїн проходить курс відновлення, оскільки за роки полону його фізичний стан значно погіршився. До війни він активно займався спортом, підтримуючи вагу у 90 кілограмів.
Окрім матері, на повернення ветерана чекали батько та інші родичі.
“Ми про зустріч його попередили, запитали, чи він не проти. Разом з ним ми також зустрічали його побратимів Арсенія та Максима, вони також захисники Маріуполя й родом звідти. Він з ними пройшов пекло у полоні. Але вони не очікували на таку кількість людей. Думали, що ми їх зустрінемо, скажемо: “Добрий день, дякуємо”. А ми їх з прапорами зустріли, з фаєрамиЦе піротехнічні вироби, які створюють густий, кольоровий дим. і багато людей було: молодь, жителі нашого села і представники влади”.
Нині головним завданням для Андрія залишається медична реабілітація.
“Він зараз обстеження проходить, лікується. Хоче повернути фізичну форму, в якій він був до полону.
Результати обміну 5 червня
Результати обміну 5 червняМасштабний обмін полоненими між Україною та РФ відбувся 5 червня. Додому повернулися 185 захисників, про що сповістив президент Володимир Зеленський.
До списку визволених увійшли воїни ЗСУ, Нацгвардії та прикордонники. Це різні за званнями бійці, які тривалий час виконували бойові завдання.
Вдалося повернути чимало оборонців Маріуполя та “Азовсталі”, які обороняли різні ділянки фронту, зокрема Сумщину, Харківщину та напрямки на сході.
Зауважимо, що серед звільнених були й ті, хто перебував у неволі ще з 2022 року.
