Побутові прилади, які щодня працюють на кухні чи у ванній, можуть бути джерелом мікроскопічного забруднення повітря.
Нове дослідження показало: під час роботи тостери й фени викидають у приміщення трильйони ультрадрібних частинок, частина з яких здатна проникати безпосередньо у кров.
Йдеться про результати експерименту науковців із Пусанського національного університету в Південній Кореї. Дослідники вирішили перевірити, як саме повсякденна техніка впливає на якість повітря в домівках, де люди проводять дедалі більше часу.
Для цього в лабораторії створили спеціальну камеру та вимірювали концентрацію ультрадрібних зважених частинок – UFP. Їхній розмір менший за 100 нанометрів. Це означає, що такі частинки практично не затримуються захисними механізмами дихальних шляхів.
Тестували кілька категорій приладів, зокрема тостери, аерофраєри та фени різних моделей.
Результати виявилися несподівано різкими.
Найбільшим джерелом забруднення став тостер із висувним механізмом. Навіть без хліба всередині він викидав приблизно 1,73 трлн ультрадрібних частинок за одну хвилину роботи.
Інші прилади також демонстрували значні показники, хоча рівень викидів відрізнявся залежно від конструкції.
Безпосередній вплив цих частинок на здоров’я в межах дослідження не оцінювали. Однак комп’ютерне моделювання показало, що UFP настільки малі, що оминають носову порожнину та потрапляють глибоко в легені.
Причому як у дорослих, так і в дітей.
Саме діти, наголошують науковці, є найбільш уразливою групою. Через менший діаметр дихальних шляхів концентрація частинок у їхніх легенях може бути вищою.
Інженер-еколог з PNU Чангхьок Кім пояснює, що проблема не обмежується лише кількістю частинок.
“Наше дослідження підкреслює потребу в розробці електроприладів з урахуванням рівня викидів та у вікових рекомендаціях щодо якості повітря в приміщеннях. У довгостроковій перспективі зменшення викидів ультрадрібних частинок від повсякденних пристроїв сприятиме здоровішому повітрю в оселях і знизить ризики хронічного впливу, особливо для маленьких дітей”, – зазначив він.
Під час аналізу складу частинок дослідники зафіксували сліди важких металів.
- мідь
- залізо
- алюміній
- срібло
- титан
Ймовірно, ці елементи потрапляють у повітря з нагрівальних спіралей та моторів приладів у процесі їхньої роботи.
За словами Кіма, наявність важких металів у складі UFP може підвищувати ризик цитотоксичності та запуску запальних процесів після потрапляння частинок в організм.
“Наявність таких важких металів підвищує ризик цитотоксичності та запальних процесів, коли частинки потрапляють до людського організму”, – пояснює дослідник.
Окрему увагу вчені звернули на типи двигунів. Фени з безщітковими двигунами постійного струму продукували в 10–100 разів менше ультрадрібних частинок, ніж традиційні моделі.
Автори роботи наголошують: їхнє дослідження не встановлює прямого причинно-наслідкового зв’язку між роботою побутових приладів і захворюваннями. Водночас попередні наукові дані вже пов’язували ультрадрібні частинки з астмою, серцево-судинними хворобами, гіпертонією, діабетом та онкологічними процесами.
Питання якості повітря в приміщеннях стає дедалі актуальнішим. Окрім техніки, науковці аналізують вплив косметичних засобів – дезодорантів, лаків і спреїв. А кліматичні зміни та наслідки пандемії змусили людей проводити в закритих просторах значно більше часу.
Дослідники закликають виробників і регуляторів зосередитися на зменшенні ультрадрібних викидів.
Частину рішень можуть дати інженерні зміни та підвищення енергоефективності. Проте для системних змін, визнають автори, знадобляться жорсткіші стандарти та правила.
Як підсумовує Чангхьок Кім, розуміння джерел забруднення – ключ до розробки профілактичних заходів і політик, які допоможуть зберегти здорове повітря в оселях.
