Попри активні дипломатичні обговорення та зростаючу загрозу з боку Росії, з тридцяти країн, які входять до так званої “коаліції охочих”, лише шість висловили готовність відправити миротворчі сили до України. Серед них — Велика Британія, Франція та держави Балтії (Латвія, Литва й Естонія).
Про це повідомляє французька інформаційна агенція AFP з посиланням на джерела, обізнані з перебігом наради міністрів оборони, яка відбулася 10 квітня в Брюсселі.
Обережність без гарантій
Європейські уряди демонструють стриманість, оскільки не мають чіткого уявлення про формат потенційної миротворчої місії. Крім того, ключовим стримуючим фактором стала відсутність гарантій безпеки від Сполучених Штатів.
“Добре було б зрозуміти, до чого приведе ця місія, і що ми робитимемо: чи підтримуватимемо ми мир, стримуватимемо або виступатимемо силами заспокоєння”, — зазначив міністр оборони Швеції Пол Юнсон.
Схожу позицію озвучив і міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс, підкресливши необхідність чіткого мандату та розуміння дій у разі ескалації з боку РФ.
Американський фактор
За даними видання Bloomberg, просування в питанні створення міжнародного миротворчого контингенту блокує саме відсутність чіткої позиції США. Європейські держави побоюються, що у випадку прямого зіткнення з російськими військами залишаться без підтримки.
“Головна проблема в тому, що європейські партнери не мають чіткого розуміння позиції Вашингтона. Попередні ініціативи адміністрації Трампа не привели до успішного припинення вогню, а прямі переговори з українською та російською сторонами не дали результату”, — йдеться в публікації AFP.
Канада і Словаччина: поки без рішень
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні заявив, що країна ще не визначилася щодо участі у миротворчій місії в Україні. За його словами, позиція Канади буде залежати від розвитку ситуації після завершення бойових дій.
Водночас у Словаччині дискусії про участь у контингенті тривають на рівні опозиції. Депутат партії «Свобода та солідарність» Юрай Крупа висловив підтримку такій ініціативі, але наголосив, що для її реалізації потрібна зміна політичного керівництва країни.
Таким чином, попри формальну підтримку України, реальна готовність європейських партнерів до відправлення миротворчих сил залишається низькою — поки не буде узгоджено загальну стратегію та не надано надійних гарантій безпеки. Європа продовжує чекати — на сигнал із Вашингтона.
