Із наближенням п’ятої річниці інавгурації Володимира Зеленського в інформаційному просторі знову активізувалися заяви про можливу втрату легітимності як Президента, так і Верховної Ради. Однак ці тези не мають конституційного підґрунтя та є небезпечними в умовах воєнного стану.
На цьому наголошує керівниця напряму національної аналітики Центру спільних дій Оксана Заболотна у своєму блозі. Вона нагадує, що в час війни не йдеться про конкретних осіб, а про функціонування життєво необхідних інституцій держави.
Повноваження парламенту: захищені Конституцією
Конституція України прямо передбачає продовження повноважень Верховної Ради в разі війни. Згідно зі статтею 83, якщо строк повноважень Ради спливає під час воєнного або надзвичайного стану, парламент працює до першого засідання новообраного складу після завершення надзвичайного періоду.
Водночас, навіть якщо в Раді залишиться менше ніж 300 депутатів, вона зберігає повноваження. Для цього достатньо, щоб після виборів було обрано дві третини від конституційного складу. Згодом склад може зменшуватись, але це не впливає на легітимність органу.
Президент і п’ять років: що говорить Основний Закон
Щодо Президента України, то навіть після завершення п’ятирічного терміну Зеленський залишається легітимним главою держави до обрання нового президента. Таке правило закріплене в статті 108 Конституції, яка передбачає безперервність влади: Президент виконує повноваження до вступу на посаду наступника.
Прекращення повноважень глави держави можливе лише в чітко визначених випадках:
- відставка;
- стан здоров’я, що унеможливлює виконання обов’язків;
- імпічмент;
- смерть.
Таким чином, Конституція не передбачає автоматичної втрати повноважень після спливу строку – за відсутності виборів чинний Президент залишається на посаді.
Маніпуляції та реальна небезпека
Наратив про нібито втрату легітимності є вигідним для російської пропаганди, яка системно просуває тезу про нібито неспроможність української державності. Поширення таких заяв всередині країни – це фактичне підігравання ворогові.
Що варто змінити в майбутньому
Замість пошуку «прогалин» у Конституції, експерти пропонують шукати шляхи посилення держави. Зокрема, шляхом вдосконалення виборчого законодавства та парламентських процедур.
Зміни до виборчої системи
Перехід до пропорційної системи, який запланований на наступні вибори, зменшить ризик парламентського паралічу в разі неможливості проведення довиборів по мажоритарних округах.
Механізм голосування у парламенті
Сьогодні для ухвалення закону потрібно 226 голосів — більшість від загального складу. У країнах з парламентськими системами достатньо більшості присутніх. Така модель підвищує стабільність у кризових умовах, коли кількість депутатів може зменшуватись.
Отже, згідно з Конституцією, чинний Президент і парламент продовжують виконувати свої функції до виборів нових представників. Попри спекуляції, державні інститути зберігають повну легітимність, а дискусія повинна зосереджуватися на зміцненні їхньої ефективності в майбутньому.
