«Гречка» дізналася, який алгоритм дій повинні виконувати медики, якщо у пацієнта підозрюють інсульт або передінсультний стан. На яку допомогу може розраховувати людина у такій ситуації — пояснюємо на основі офіційної відповіді Національної служби здоров’я України (НСЗУ).
Редакція звернулася до голови НСЗУ Наталії Гусак після інциденту на Кіровоградщині, коли пацієнта у передінсультному стані лікарі намагалися відправити додому замість госпіталізації.
У відповіді на запит очільниця НСЗУ пояснила, як саме мають діяти медики у разі підозри на інсульт. За її словами, якщо бригада екстреної медичної допомоги встановлює ймовірність інсульту, її головне завдання — стабілізувати стан пацієнта та доставити його не у найближчу, а саме у спеціалізовану лікарню. Такий медзаклад повинен бути законтрактований із НСЗУ за пакетом послуг «Медична допомога при гострому мозковому інсульті». Саме це гарантує надання повного спектру допомоги — від невідкладного лікування до реабілітації.
Фахівці екстреної допомоги діють за уніфікованими клінічними протоколами, затвердженими МОЗ. Ці документи регламентують порядок оцінки стану пацієнта, зокрема за шкалою FAST, яка допомагає швидко виявити симптоми інсульту. Бригади повинні орієнтуватися на клінічні маршрути, розроблені МОЗ та регіональними департаментами охорони здоров’я. Пацієнта з підозрою на інсульт транспортують у найближчий спеціалізований медзаклад, який має відповідне обладнання і фахівців.
У лікарні пацієнта спочатку оглядає невролог або нейрохірург, який встановлює діагноз. Далі проводяться всі необхідні етапи лікування: від тромболітичної терапії при ішемічному інсульті до післягострої реабілітації. Всі дії лікарів чітко регламентовані галузевими стандартами МОЗ, де визначено терміни та послідовність надання допомоги.
Зокрема, первинний огляд має відбутися одразу після госпіталізації. Комп’ютерна або магнітно-резонансна томографія проводиться не пізніше ніж за годину після надходження. У цілодобовому режимі здійснюються лабораторні аналізи крові, рівня глюкози, показників згортання та інші дослідження. Пацієнт проходить також інструментальні обстеження — КТ, МРТ, ЕКГ, УЗД судин. У разі ішемічного інсульту проводиться тромболітична терапія, а при необхідності — термінове перевезення до закладу, де є можливість ендоваскулярного втручання.
Медики забезпечують знеболення, анестезіологічний супровід і контроль ковтального рефлексу для запобігання ускладненням. Пацієнта за потреби оглядають інші фахівці — логопед, терапевт, реабілітолог. На етапі гострого стану проводиться інтенсивна реабілітація, після чого пацієнта переводять на відновлення у післягострий період. Усі ці послуги надаються безоплатно, адже їх покриває НСЗУ в межах програми «Медична допомога при гострому мозковому інсульті».
НСЗУ підкреслює, що будь-які відхилення від протоколів неприпустимі, оскільки це може коштувати пацієнту життя. Медичні заклади, які не мають контракту з НСЗУ за «інсультним пакетом», не повинні приймати таких хворих, окрім випадків, коли людина звертається самостійно. У такій ситуації лікарі мають надати першу допомогу та викликати «швидку» для перевезення до спеціалізованої установи.
«Медичними протоколами не передбачено лікування ішемічного або геморагічного інсульту вдома чи амбулаторно. Пацієнт повинен перебувати у стаціонарі під цілодобовим наглядом медиків, адже лише так можна контролювати критичні показники, запобігати ускладненням і забезпечити повноцінну реабілітацію», — наголосила Наталія Гусак.
На сайті НСЗУ опубліковано детальні вимоги до надавачів послуг за пакетом «Медична допомога при гострому мозковому інсульті».
Нагадаємо, що 16 жовтня 2025 року в Олександрівській лікарні Кропивницького району 66-річного чоловіка у передінсультному стані намагалися відправити додому. Пацієнт мав гіпертонічну хворобу, скаржився на нудоту, запаморочення, слабкість і порушення мовлення. Після огляду терапевтка заявила, що показань для госпіталізації немає. Лише після наполягання родини чоловіка оглянув невролог, після чого його перевезли до лікарні у Кропивницькому, яка має «інсультний пакет». З моменту виклику швидкої до прибуття у потрібний заклад минуло майже чотири години. Там підтвердили, що це був передінсультний стан, і розпочали лікування.
Медики наголошують: так звані «золоті години» при інсульті — це перші 3–4,5 години після появи симптомів. Саме в цей час ефективність лікування є найвищою, а ризик ускладнень — найменшим.
Голова НСЗУ підкреслила, що у випадку з пацієнтом із Кіровоградщини бригада екстреної допомоги мала доставити його не до звичайної лікарні, а до тієї, що спеціалізується на лікуванні інсультів і має відповідний контракт з НСЗУ.
Дізнатися, які саме пакети послуг має певна лікарня, можна кількома способами. Найзручніше — через дашборди НСЗУ на офіційному сайті у розділі «Е-Дані» → «Аналітичні панелі». Там можна обрати область, населений пункт і медзаклад, щоб перевірити, чи має він договір за потрібним напрямком. Також можна зателефонувати на гарячу лінію 16-77 або уточнити інформацію безпосередньо у лікарні — на стендах, сайті чи в реєстратурі.
