Понад десять тисяч мешканців Помічнянської громади на Кіровоградщині вже місяць живуть за погодинними графіками Миколаївобленерго. Після дронової атаки 24 жовтня їхню тягову підстанцію знищено настільки, що під’єднання до власних мереж стало технічно неможливим. Тимчасове рішення перетворилося на щоденну боротьбу за світло, воду та базові сервіси.
У перші дні після атаки громада переживала майже повну темряву – електрика з’являлась лише на кілька хвилин. Голова громади Микола Антошик пояснює це критичними пошкодженнями енергетичної інфраструктури.
“Вимушені просити в оператора сусідньої області додатково, щоб забезпечити електрику для громади”, – каже він.
Пункти незламності, які знову стали центрами життя
У Помічнянській громаді нині працюють п’ять пунктів незламності. За словами начальниці відділу освіти Ніни Семашко, вони можуть одночасно прийняти понад тисячу людей і працюють безперервно.
“Є резервні джерела живлення, вода, продукти. Людина може зарядити телефон, скористатися інтернетом і сховатись в укритті, якщо потрібно”, – пояснює вона.
Пункти стали опорою не вперше – у 2023 році під час загальноукраїнського блекауту наплив людей був найбільшим. Керівниця дитячого садка та відповідальна за один із пунктів Ніна Данілкіна згадує, що тоді щодня приходили 30 – 50 відвідувачів.
Нині людей менше: громада пристосувалася – має павербанки, генератори, запасні джерела світла. Але у дні тривалих відключень пункти знову оживають.
Коли вода залежить від розетки
Особливо болісно відключення вдарили по водопостачанню. Його отримують 2 400 жителів міста, і воно стало нестабільним через перепідключення. Директор комбінату комунальних підприємств Сергій Козаченко каже, що електрика визначає, чи буде вода в кранах.
“Коли її немає, воду неможливо подати”, – говорить керівник.
У підприємства є два генератори по 16 кВт, але пального немає.
“Споживання генератора – 6,8 літра на годину. У нас немає можливості купувати пальне”, – додає Козаченко.
Громада планує вирішити питання з фінансуванням одразу на початку грудня. Тим часом близько п’яти з половиною тисяч людей користуються криницями, а ще дві тисячі – водою залізничної дільниці, яка також залежить від стабільної подачі електрики.
Освіта, яка тримається на генераторах
У громаді працюють три заклади освіти – усі в очному форматі. Кожен має окрему котельню: два працюють на дровах, один – на вугіллі. Під час відключень вмикають генератори, щоб працювали насоси. Запас пального зберігають завчасно.
У дитячому садку є і генератор, і твердопаливний котел, тому опалення не зупиняється навіть під час повної відсутності електрики.
Соціальна пекарня зупинилась: тісто не чекатиме
Соціальна пекарня, яку відкрили у квітні 2025 року завдяки гранту, зараз вимушена призупинити роботу. Засновниця проєкту Неля Смолій каже, що щоденні багатогодинні відключення руйнують технологічний процес.
“Тісто має підходити в теплі. Для випічки потрібна стабільна напруга. А графік не витримується”, – пояснює вона.
Пекарня мала безплатно забезпечувати хлібом переселенців, людей 80+ і родини з низьким доходом. Замість 80 очікуваних відвідувачів нині приходить понад 120. Але піч поки мовчить.
Як місцеві навчилися жити в темряві
Помічнянці щоразу шукають власні рішення. Жителька міста Зоя Нагорна розповідає, що після атаки щодня мають близько 12 годин без електрики.
“Я вмикаю пралку на режим очікування. Є електрика – попрала. Немає – полощемо вручну. Добре, що є криниці”, – каже жінка.
Родина облаштувала резервне опалення: котел працює через інвертор від автомобільного акумулятора. Так вони підтримують циркуляцію тепла, коли вимикають світло.
Коли повернуть живлення з рідної області
Енергетики вже працюють над тим, щоб повернути громаду до мереж Кіровоградобленерго. За оцінками голови громади, це може статися приблизно за місяць – після відновлення пошкодженої тягової підстанції.
Поки ж Помічна живе у режимі аварійної витримки – між погодинними графіками, генераторами, криницями та пунктами незламності, які знову стали місцем спільної опори.
