Відключення електрики через атаки на енергосистему змінюють звичний ритм роботи екстреної медицини у Кропивницькому. Бригади “швидкої” все частіше піднімаються до пацієнтів пішки, працюють у темних під’їздах і заздалегідь звіряють маршрути з графіками знеструмлень.
За словами завідувача відділення підстанції Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Кіровоградщини Данила Лиходєєва, кожна бригада нині має налобні ліхтарі. Це базовий елемент спорядження, без якого складно уявити виїзд під час аварійних відключень.
“Бригад – до 70. Найважче, коли це восьмий чи дев’ятий поверхи й ми не знаємо точно, коли буде відключення та яка це лінія. Тому рекомендуємо йти пішки. Освітлення вулиці – проблема не лише для нас. Бригади завжди з ліхтарями, а за потреби вмикають світло в автомобілях – і ближнє, і дальнє”, – розповів він.
Перед кожним виїздом медики перевіряють заряд обладнання. Лікар невідкладних станів Владислав Кузьменко пояснює: автономність техніки стала критично важливою умовою роботи.
“У кареті екстреної медичної допомоги є дефібрилятор, монітор пацієнта та апарат штучної вентиляції легенів. Машина може заряджати все це від генератора”, – зазначив лікар.
Найбільше навантаження – коли ліфти зупиняються, а виклик надходить до пацієнта у критичному стані. Тоді рахунок іде на хвилини, а замість ліфта – сходи й десятки кілограмів спорядження.
“На дев’ятому поверсі був пацієнт з раптовою зупинкою кровообігу. Виклик критичний. Довелося нести сходами валізу для надання допомоги, кардіограф, дефібрилятор, кисень і реанімаційну валізу через відключення світла”, – згадав Кузьменко.
Щоб уникнути ризику застрягти в ліфті, диспетчери постійно стежать за графіками відключень і попереджають бригади ще на етапі прийняття виклику.
“Наприклад, людина на восьмому поверсі втрачає свідомість, а за десять хвилин мають вимкнути світло. Диспетчер попереджає, щоб не було ситуацій, коли ми з усім обладнанням сідаємо в ліфт під час знеструмлення”, – пояснили в Центрі.
Свої виклики має й робота водіїв. За словами Олександра Кушнірова, під час повітряних тривог навігатори часто не працюють, а з урахуванням перейменування вулиць пошук адрес у темряві ускладнюється.
“Змінилися назви вулиць, і зараз, звісно, важко”, – каже водій.
У диспетчерській Центру дзвінки приймають з усієї області. Диспетчерка Людмила Коцюба зазначає: під час відключень електрики частіше телефонують літні люди, які хвилюються через неможливість скористатися медичними приладами.
“Пенсіонери нервують. Дзвонять і кажуть: «У мене немає світла. Я не бачу, який у мене тиск». Або просять приїхати, бо апарат на батарейці і вони бояться, що не зможуть нічого побачити”, – розповіла вона.
Попри складні умови, сама диспетчерська працює безперебійно. За словами завідувача центрального оперативно-диспетчерського управління Валентина Шаханова, система має резервне живлення і зв’язок.
“За добу ми приймаємо в середньому від 500 до 600 звернень, майже 60% з них завершуються виїздом бригади. Лінія 103 заживлена від двох резервних ліній, також є два потужні взаємозамінні генератори. Тому відключення електрики не впливають на роботу”, – зазначив він.
У Центрі додають: резервні канали зв’язку дозволяють залишатися на зв’язку з бригадами навіть у найскладніші моменти. І в темряві під’їздів, і на неосвітлених вулицях робота екстреної медицини не зупиняється.
