Рішення офіційного Києва обмежити доступ європейської інспекційної групи до пошкодженої ділянки нафтопроводу «Дружба» спровокувало хвилю нерозуміння в дипломатичних колах ЄС. Ця магістраль є критично важливою для енергетичної стабільності Угорщини та Словаччини, оскільки саме через неї здійснюється транзит російської нафти.
У кулуарах Брюсселя дії української влади характеризують як «нерозумні» та називають справжньою «загадкою». Дипломати зізнаються, що наразі не бачать чіткої стратегії за цими кроками, що лише посилює напруженість у відносинах між партнерами.
Спеціальна місія експертів під егідою Європейської комісії вже кілька тижнів перебуває в Україні. Фахівці планують провести технічний огляд об’єкта, який постраждав від обстрілів, проте дозвіл на роботу на місці досі не отримано. Представники ЄС переконані, що відновлення повноцінної роботи труби вигідне всім сторонам процесу.
Для Євросоюзу ситуація виглядає як складний баланс між посиленням санкційного тиску на агресора та забезпеченням енергетичних потреб окремих членів блоку. Наразі Будапешт і Братислава змушені використовувати наявні резерви або переглядати внутрішню цінову політику через перебої у постачанні.
Попри загальне роздратування, частина дипломатів закликає зважати на реалії повномасштабної війни. З суто людської позиції вони визнають логіку Києва: ремонт інфраструктури, що прямо фінансує воєнний бюджет Росії, виглядає суперечливим кроком.
Ситуація виглядає складною, оскільки Україна перебуває у стані війни, а рішення щодо енергетичної інфраструктури мають безпосередній вплив на безпеку.
Кінцева позиція багатьох європейських посадовців залишається незмінною – ЄС тримає курс на повну відмову від російських енергоносіїв. Оскільки альтернативні шляхи постачання існують, будь-які суперечки навколо «Дружби» слід розглядати саме крізь призму глобальної енергетичної безпеки та війни.
