Мільярдер і засновник Tesla Ілон Маск офіційно оголосив про створення нової політичної партії у США. Його мета — зламати монополію демократів і республіканців, які десятиліттями домінують у політичному житті країни.
Нову силу Маск назвав America Party. За його словами, вона має представляти інтереси “80% звичайних американців” — тобто середнього класу, який нині, на його думку, позбавлений політичного голосу.
Передумови появи “партії Маска”
Заява пролунала після відкритого конфлікту Маска з екс-президентом Дональдом Трампом. Їхній публічний обмін звинуваченнями завершився онлайн-опитуванням у соцмережі X, після якого Маск заявив про створення власної політичної сили.
Водночас із цим у Нью-Йорку на праймеріз демократів перемогу здобув Зохран Мамдані — представник партії “Демократичні соціалісти Америки”, яка стоїть лівіше від Демократичної партії. Це також свідчить про те, що в суспільстві накопичився запит на альтернативу.
Двопартійна система США: чому інші не прориваються
Хоча в США формально зареєстровано десятки партій, на національному рівні стабільно представлені лише дві — Демократична та Республіканська. Уся система побудована під них, зокрема:
- Виборча система — “переможець отримує все”. Навіть перевага в один голос гарантує мандат, тому виборці не ризикують “втрачати голос” за менших кандидатів.
- Фінансування — великі донори орієнтовані на кандидатів із шансами. Новачки без мережі й підтримки залишаються без бюджету.
- Інфраструктура — основні партії мають людей у кожному штаті, що спрощує збирання підписів, агітацію й доступ до бюлетенів.
- Інформаційний бар’єр — ЗМІ майже не висвітлюють діяльність малих партій, що зменшує їхню впізнаваність.
Через ці причини спроби зруйнувати двопартійну гегемонію зазвичай провалюються. А виборці змушені обирати між “меншим злом”.
Чи хоче Америка змін?
Опитування Gallup у жовтні 2024 року засвідчило: 58% американців хочуть появи третьої партії, а серед незалежних виборців таких майже 70%. Найбільший запит на нову силу — серед молоді до 30 років і вікової групи 30-49 років, повідомляє Pew Research Center.
Це підтверджує: електорат втомився від старих облич. Зрештою, останні президентські вибори стали вибором між двома літніми кандидатами — Дональдом Трампом і Джо Байденом, який невдовзі передав повноваження Камалі Гарріс, що також викликає полярні оцінки в суспільстві.
Чи можливий прорив? Уроки з минулого
Історія США знає лише кілька випадків успіху третіх партій:
- 1998 рік — Джессі Вентура стає губернатором Міннесоти від Партії реформ. Причина успіху — харизма, медійність і протест проти традиційної політики.
- 1990 рік — у Коннектикуті переміг Ловелл Вейкер від місцевої Партії Коннектикуту, а на Алясці — Волтер Хікель від Партії незалежності Аляски.
- 1912 рік — Теодор Рузвельт із Прогресивною партією посів друге місце на президентських виборах, випередивши республіканця Тафта. Проте партія не пережила поразку.
Успіхи мали кілька спільних ознак — харизматичний лідер, наявність фінансів, медійна підтримка й невдоволення існуючим політичним ландшафтом. Але довгострокових проєктів, які витримали б кілька виборчих циклів, поки що не було.
Чи зможе Маск зламати систему?
Перевагою Маска є особистий бренд і фінансові ресурси. Його знають мільйони, а технічні платформи (зокрема соцмережа X) можуть стати каналом мобілізації виборців без традиційних ЗМІ. Водночас йому доведеться подолати кілька перепон:
- отримати підтримку еліт у штатах, які не захочуть сваритися з чинною владою;
- захистити бізнес від тиску — після сварки Трамп натякав на перегляд контрактів Маска з держустановами й навіть на депортацію;
- побудувати партійну структуру, здатну працювати в усіх 50 штатах;
- переконати виборців, що нова партія не просто фан-клуб відомого підприємця, а серйозна політична сила.
Американська політика вже не раз демонструвала, що неможливе можливо — особливо в епоху пост-Трампа. І якщо хтось і має шанси спробувати змінити правила гри, то це Маск. Але шлях до політичного прориву буде складним, попри гучні заяви й мільярдні бюджети.
