Кіровоградська обласна рада опинилася в епіцентрі наукової та суспільної дискусії щодо доцільності збереження імені Володимира Ястребова в назві регіональної краєзнавчої премії. До депутатського корпусу надійшли два звернення з діаметрально протилежними аргументами. Наразі остаточне рішення відклали – влада чекає на результати додаткових наукових обговорень та офіційний вердикт від Українського інституту національної пам’яті.
Тетяна Гербіченко, яка очолює відділ з питань персоналу та нагород апарату облради, підтвердила “Суспільному”, що питання потребує детального вивчення перед винесенням на сесію.
Конфлікт ідентичності та імперські наративи
Група істориків та філологів вимагає прибрати ім’я етнографа ХІХ століття з назви премії. Серед ініціаторів – доктор історичних наук Юрій Митрофаненко, який сам є дворазовим лауреатом цієї нагороди. Звернення підтримали вісім науковців та архієпископ Кропивницький і Голованівський ПЦУ Марк.
“Рекомендуємо обласній раді вилучити з назви премії ім’я та прізвище Володимира Ястребова. По-перше, з огляду на те, як наш край називав Володимир Ястребов і яку діяльність він тут провадив. Для Ястребова територія колишнього Запорожжя була Новоросією. Новоросію він вважав “споконвічно російськими землями” і саме російською мовою він спілкувався, українську так і не вивчив”.
Митрофаненко наголошує на небезпеці використання тез Ястребова сучасною ворожою пропагандою. За словами історика, дослідник минулого трактував регіон як частину Росії, маскуючи це терміном “Русь”.
“Ястребов себе позиціонував як “новоросійський історик і етнограф”. Новоросію вважав Росією, але цей термін він приховував за Руссю. Цитую: “Новоросія – та сама Русь, тільки наполовину польска й жидівська”. У своїх наукових працях, переважно етнографічних, він робить висновок, що на території нашого краю формується “новоросійский етнос”, як галузь російського етносу. Зробив дуже дивний висновок на підставі археологічного матеріалу, етнографічного, історичного, що на цій території живуть “новороси”.
Окремим пунктом критики стало ставлення Ястребова до тогочасного культурного життя краю. Він називав тогочасний Єлисаветград “глушшю”.
“Це у момент, коли тут розквітав професійний театр Марка Кропивницького, на честь якого назване наше місто, Ястребов зазначав, що “живемо в цій глуші, де нічого немає”.
При цьому науковці не закликають до “викреслення” постаті з історії, а лише до зміни статусу премії.
“Ми не збираємося знімати меморіальну дошку із земського реального училища, де викладав Ястребов. Подібну думку висловлює професор з Миколаєва Олександр Трегуб “заперечувати не потрібно, але і возвеличувати не варто”. Тому наша позиція така, що Ястребова потрібно досліджувати, але не возвеличувати”.
Аргументи на захист наукової спадщини
Інша група дослідників виступила за збереження чинної назви. Звернення підписали 34 особи, серед яких археологи та викладачі. Позицію захисників премії озвучив кандидат історичних наук Микола Тупчієнко. Він нагадав, що нагороду вручають з 1994 року, а Ястребов був фундаментальним дослідником археології та побуту регіону.
“Він займався вивченням архівних матеріалів, етнічним складом населення, збиранням етнографічних матеріалів та археологією. Вони всі базувалися, крім однієї монографії, на вивченні нашого краю. На прикладі Олександрійського і Єлисаветградського повітів. Повнішої збірки матеріалів ХІХ століття немає. Всі ці аспекти входять у сферу краєзнавства, і тому ухвалили, що премія має носити його ім’я”.
Тупчієнко підкреслив, що наукова спільнота готова підкоритися закону, якщо буде відповідне рішення фахівців.
“З проханням висловити об’єктивний арбітражний висновок: чи підлягає постать Ястребова під дію закону “Про деколонізацію”. Якщо вони дадуть ствердну відповідь, що так, то ми це приймемо”.
Ольга Собчук, авторка дисертації про Ястребова, стверджує, що в його роботах немає антиукраїнської позиції. Навпаки – його праця допомогла уникнути появи “білих плям” в історії краю.
“Я детально досліджувала наукову спадщину Володимира Ястребова. Там немає його антиукраїнської позиції. Без внеску Ястребова наш край був би “білою плямою” в історії України. Він перший, хто систематизувати джерелознавчу базу нашого краю. А саме: збирав писанки, іграшки, одяг, вишивки. Переважну частину становила археологічна колекція, початок музейної діяльності — це 1887 рік”.
Собчук пояснює використання термінів на кшталт “Новоросія” чи “тубільці” специфікою тогочасної академічної мови та жорстким цензурним тиском імперії.
“Етнографічні дослідження дали можливість сказати, що 72% корінного населення були українцями. Він говорив, що “Новоросія” — це, по суті, територія Запоріжжя, яка була колонізована Російською імперією. Йому було важко діяти у період Емських указів та Валуєвських циркулярів”.
Процедура вирішення питання в обласній раді
На даний момент у Кіровоградській області існує 11 премій. Краєзнавча – одна з них. Тетяна Гербіченко зауважила, що через суперечливість ситуації профільна комісія рекомендувала провести всебічну експертизу.
“До обласної ради надійшли два звернення з різними точками зору. Депутатська комісія з питань освіти, культури розглянула ці звернення й рекомендувала голові звернутися до облдепартаменту культури з проханням організувати глибокий та всебічний науковий розгляд”.
За процедурою, після отримання висновків від Інституту нацпам’яті, комісія знову збереться для підготовки проєкту рішення на сесію.
Уляна Соколенко, керівниця обласного департаменту культури, зазначила, що до обговорення залучать музейників та істориків регіону.
“Протягом 30 днів нам доручили обговорити це питання разом з краєзнавцями, істориками, науковцями і напрацювати матеріали стосовно місця Володимира Ястребова на Кіровоградщині у сучасності. Ми доручили нашому краєзнавчому музею організувати таке обговорення”.
Оцінка Українського інституту національної пам’яті
Юрій Приходнюк з УІНП роз’яснив, що закон про деколонізацію має чіткі критерії. Під заборону потрапляють ті, хто прославляв імперську політику або займав високі посади, але існують винятки для діячів науки.
“Інститут може рекомендувати, а може надавати висновки, залежно від обставин. Рекомендації інституту і висновки — обов’язкові до виконання. Стосовно Ястребова немає однозначної позиції: за формальними ознаками, того, що є у відкритих даних, він не підпадає під дію закону. У законі чітко визначені обмеження: у нього є, як мінімум, внесок у науку. Він — археолог, етнограф. Керівних посад він не обіймав, займався викладацькою діяльністю. Так що поки підстав немає”.
Ситуацію ще розглядатиме спеціальна експертна комісія. Втім, наразі фахівці інституту не бачать прямих доказів деструктивної діяльності вченого, а дата підсумкового засідання поки не визначена.
