Понад половина жителів Кіровоградської області спілкуються в родинному колі українською мовою. Та водночас ця частка з року в рік скорочується.
Такі результати показало масштабне соціологічне дослідження “Як ти говориш?”, у якому взяли участь 8 299 мешканців із 49 громад області. Опитування тривало з 24 жовтня до 17 листопада 2025 року і охоплювало 14 запитань.
Анкета була зосереджена на повсякденному мовному виборі людей – у сім’ї, на роботі чи навчанні, а також під час отримання послуг.
“Вони були спрямовані на вивчення мовної ситуації в регіоні: якою мовою жителі спілкуються в повсякденному житті, у сім’ї, на роботі чи навчанні, а також якою мовою їх обслуговують у закладах”.
Дані за кілька років демонструють стійку тенденцію до зменшення використання української мови саме вдома.
- у 2023 році українською в сім’ї говорили 66,4% опитаних;
- у 2024 році – 56,6%;
- у 2025 році – 54%.
Це падіння супроводжується й зміною пояснень. Серед головних бар’єрів переходу з російської на українську респонденти дедалі частіше називають відсутність усвідомлення важливості державної мови.
Якщо у 2023 році таку причину зазначали 36,6% учасників опитування, то у 2025-му цей показник зріс до 44%.
Коротко. Проблема не лише в звичці.
Водночас запит на україномовний простір залишається високим. Переважна більшість опитаних – 85% – вважають необхідним суттєво збільшити обсяг україномовного контенту в соціальних мережах, медіа та загалом в інтернеті.
Окремий блок запитань стосувався дотримання мовного законодавства. Людей просили вказати, де вони найчастіше стикаються з порушеннями.
- сфера обслуговування – 55,9%;
- транспорт – 53,3%;
- спортивні заклади – 17,3%;
- лікарні – 13,9%;
- заклади освіти – 10,6%.

На тлі цих даних показовою є й ситуація з місцевими програмами підтримки української мови. Станом на грудень 2025 року такі документи ухвалені у 26 громадах області.
- у семи громадах програми перебувають на етапі розгляду та затвердження;
- у 16 громадах вони відсутні.

Опитування фіксує не лише статистику, а й виклик. Мовний вибір Кіровоградщини дедалі більше залежить від усвідомлення, а не від формальних норм.








