У селі Великі Трояни на Кіровоградщині громада зібралася, щоб особисто привітати захисника Анатолія Бутакова, який після тривалого полону повернувся в Україну. Для рідного села ця подія стала днем, на який чекали роками.
Анатолій Бутаков пробув у російській неволі три з половиною роки. У Великих Троянах його зустрічали квітами, теплими словами та щирими обіймами – як людину, за яку молилися і в повернення якої вірили щодня.
Під час зустрічі староста міської ради Володимир Хміль подякував захиснику від імені всієї громади.
“Довгих три з половиною роки на нього чекали щохвилини, вірили і молилися про його повернення. Земляка зустрічали теплими словами, квітами і обіймами. Від імені жителів громади староста міської ради Володимир Хміль подякував Анатолію за мужність, силу духу, витривалість, патріотизм, за те, що боронив кордони України”.
Відомо, що Анатолій Бутаков служив морським піхотинцем у 36-й окремій бригаді імені контрадмірала Михайла Білинського. У полон він потрапив у квітні 2022 року під час боїв за Маріуполь. Додому військового вдалося повернути під час обміну 2 жовтня.
Обмін 2 жовтня
Обмін, що відбувся 2 жовтня, став першим цієї осені та 69-м від початку повномасштабної війни. В Україну повернули 185 військовослужбовців і 20 цивільних.
Серед звільнених військових були:
- рядові та сержанти – 183 особи;
- двоє офіцерів;
- військові Збройних сил України;
- бійці Національної гвардії;
- прикордонники Державної прикордонної служби.
“Сто вісімдесят троє – рядові, сержанти, двоє – офіцери. Воїни Збройних сил, Національної гвардії, Державної прикордонної служби. Із захисниками також повертаються цивільні – 20 наших людей”.
Більшість із тих, кого вдалося звільнити, перебували в російському полоні ще з 2022 року. Серед них – оборонці Маріуполя, а також нацгвардійці, захоплені під час охорони Чорнобильської атомної електростанції.
Наймолодшому зі звільнених військових виповнилося 26 років, найстаршому – 59. Частину полонених повернули в межах Стамбульських домовленостей з РФ, інших – під час чергового обміну. Серед цивільних наймолодшому 25 років, найстаршому – 60.
Для Великих Троянів ця історія стала ще одним нагадуванням про ціну війни і про те, що навіть після найтемніших років очікування повернення додому можливе.
