У 2025 році система охорони здоров’я Кіровоградської області продовжує трансформуватись відповідно до вимог реформи. Очільник обласного департаменту охорони здоров’я Олег Рибальченко розповів, які зміни вже впроваджені, що планується найближчим часом, і як регіон готується до викликів у сфері медичних послуг.
Функції департаменту залишаються, але змінюється роль
Департамент охорони здоров’я при обласній адміністрації не втручається у господарську діяльність медзакладів, однак координує виконання державної медичної політики. Його завдання — забезпечити дотримання стандартів МОЗ, контролювати виконання рішень уряду та виявляти порушення, які загрожують системі надання послуг.
«Ми не можемо змусити громаду призначити керівника чи закрити лікарню, але якщо виявлено незаконне рішення — повідомляємо прокуратуру», — наголосив Рибальченко.
Інтегровані центри — шанс для лікарень у малих громадах
Новим форматом у 2025 році стануть інтегровані центри первинної медичної допомоги. Вони поєднуватимуть роботу сімейних лікарів та профільних спеціалістів навіть у закладах, які не мають можливості функціонувати як повноцінний стаціонар.
«Формат дозволяє зберегти медичну присутність у малих громадах, де немає достатньої кількості фахівців для роботи цілодобово», — пояснив посадовець.
Наразі очікується відповідна постанова Кабміну, яка врегулює правовий статус таких установ. Поки вона не ухвалена — департамент рекомендує громадам утриматися від реорганізації або ліквідації медзакладів.
Психічне здоров’я — у фокусі змін
У 2025 році всі лікарі первинної ланки зобов’язані надавати базову підтримку пацієнтам з ментальними розладами. Раніше це робили лише ті, хто мав окремі контракти та спеціальне навчання.
У планах — запуск просторів психологічного розвантаження у центрах первинної допомоги. Першими проєкт стартує в Олександрії та Гайвороні.
«Мета — зробити ментальну допомогу доступною і зрозумілою, зменшити стигматизацію. Людина може звернутися напряму до психіатра або психолога, не боячись “штампа”», — зазначив Рибальченко.
Реабілітація — для всіх, а не лише в кластерах
До кінця 2025 року реабілітаційні послуги мають з’явитися у всіх лікарнях області. Це не обов’язково повноцінні відділення — мова йде про простори для амбулаторної реабілітації, зокрема фізіотерапію після травм чи операцій.
«Кожна громада має забезпечити хоча б один вид реабілітації. Це знизить навантаження на великі заклади і зробить допомогу ближчою до пацієнта», — зауважив він.
Паліативна допомога і центр для дітей
В області працює 28 пакетів паліативної допомоги, хоча лише 8% закладів мають відповідні ліжка. Проблеми є і з наданням допомоги дітям — повноцінних дитячих лікарень лише дві.
Новим рішенням стало перетворення колишнього Будинку дитини у Кропивницькому на Центр медичної реабілітації паліативної допомоги. Після ремонту укриттів він прийматиме виключно дітей і буде фінансуватись НСЗУ окремим пакетом.
Новітнє обладнання і план розвитку
Серед ключових придбань цього року — перше в історії комунальне МРТ для обласної лікарні, КТ для тубдиспансеру та лінійний прискорювач для онкоцентру. Також планують закупівлю С-arm, анестезіологічного обладнання і додаткових МРТ.
«Техніка централізовано закуповується МОЗ і передається лікарням. Паралельно громади працюють над реалізацією власних планів розвитку медичних установ», — розповів Рибальченко.
Кадри вирішують усе
За словами посадовця, найкращі результати — там, де керівники медзакладів проявляють ініціативу: шукають фахівців, формують мотиваційні пакети, забезпечують житло.
«Є приклади, коли одна людина змогла вивести одразу два заклади на повне укомплектування персоналом. Ключове — діяти, а не чекати», — наголосив він.
Також він рекомендує лікарням не гнатися за кількістю пакетів від НСЗУ. Якість виконання — важливіша: краще мати п’ять стабільних послуг, ніж десятки формально підписаних, які не виконуються належно і тягнуть за собою штрафи.
Моніторинг без покарань, але з наслідками
Департамент здійснює системний моніторинг лікарень — як за скаргами, так і через міжлікарняні комісії. У складі комісій працюють медичні директори, бухгалтери, фармацевти та економісти. Їхні висновки — це основа для подальших управлінських рішень.
«Ми не каральний орган. Але якщо бачимо проблему — сигналізуємо власнику закладу. І саме він має ухвалювати рішення», — підсумував Рибальченко.
