З початку війни в Україні не лише людські життя, але й наша культурна спадщина знаходяться під загрозою. Кожен день війни приносить нові втрати, але й нові зусилля, спрямовані на порятунок українських музеїв та їхніх експонатів. Проблема евакуації культурних цінностей стала одним з найбільш важливих і делікатних аспектів, що вимагають великих зусиль та секретності.
Евакуація як необхідність
На 4-му році війни процес евакуації музейних цінностей з територій, що знаходяться під загрозою, набув нових масштабів. У 2022 році, на початку російської агресії, музеї змушені були працювати на термінове переміщення своїх фондів, аби врятувати не тільки фізичні предмети, але й національну ідентичність. Станом на жовтень 2025 року 134 музеї були пошкоджені або зруйновані, і це лише підкреслює рівень загрози, який висить над українською спадщиною.
Секретність процесу
Від самого початку процес евакуації музеї проводять із високим рівнем секретності. Працівники управлінь культури часто відмовляються надавати подробиці щодо переміщення фондів. Так, у Дніпропетровській ОДА, Сумських музеях та інших регіонах країни звітують лише про загальний початок процесу в лютому 2022 року, однак деталі залишаються невідомими. І це зрозуміло — кожен предмет, що евакуюється, це потенційний ризик для його збереження, якщо інформація потрапить до ворога.
Інфраструктура і механізми
Евакуація культурних цінностей — це не лише транспортування предметів, але й складний процес планування, на якому ґрунтуються всі подальші кроки. Іван Вербицький, заступник міністра культури, зазначає, що цей процес супроводжується високими ризиками, оскільки всі цінності мають бути зібрані в один момент і транспортуватися без жодних пошкоджень. І саме це є викликом для всіх музейних закладів, які повинні забезпечити безпеку без шкоди для цінностей.
Удосконалення процесу
Для полегшення евакуаційних процесів в Міністерстві культури розробляють нові постанови, які передбачають чіткіші правила і пріоритети у переміщенні цінностей. “Ми намагаємося зменшити кількість невизначеностей у цьому процесі. Музейники мають точніше визначити, які предмети є найбільш важливими, щоб вони першими потрапляли до безпечних місць”, — розповідає Ольга Сагайдак, голова правління Коаліції дієвців культури. Це важливий крок до більш упорядкованого переміщення об’єктів культурної спадщини.
Проактивність громад і музейників
Проте важливою частиною успішної евакуації є і проактивність самих громад. Ольга Сагайдак підкреслює, що у випадку загрози музеї повинні отримати підтримку від місцевих громад: “Кожен з нас має розуміти, що спадщина — це наша спільна відповідальність. Якщо громадяни звертаються до музеїв і питають, чи все вивезено, це не просто цікавість, це прояв патріотизму.” Учасники процесу евакуації наголошують, що саме активні громадяни допомагають не тільки зберегти, але й врятувати спадщину для майбутніх поколінь.
Перешкоди та ризики
Незважаючи на всі зусилля, динаміка війни, а також нові технології — зокрема FPV-дрони — додають ризиків для музеїв, що перебувають у зоні бойових дій. За словами Сагайдак, музеї, що знаходяться в досяжності цих дронів, перебувають під особливою загрозою. Це стосується навіть тих музеїв, де до цього часу ще не було порушень.
Підсумки
Таким чином, питання евакуації музейних цінностей на сьогодні є не тільки технічним, але й моральним викликом для українців. Збереження культурної спадщини — це боротьба за ідентичність, за майбутнє, за пам’ять нації. І хоча країна активно працює над удосконаленням цих процесів, ще багато потрібно зробити, щоб досягти стійкого результату та забезпечити безпеку культурних артефактів.
