Після багаторічної роботи у Херсоні 52-річний тренер зі спортивної гімнастики Анатолій Якушев вимушено залишив рідне місто та розпочав тренерську діяльність у Кропивницькому. Він пояснює, що до переїзду його підштовхнули бойові дії, відсутність можливості працювати та зруйнована спортивна інфраструктура.
До повномасштабного вторгнення він тренував у місцевому фаховому спортивному коледжі й продовжував роботу навіть під час окупації, поки це було можливо. За його словами, гімнастичний зал, у якому він працював, нині повністю знищений, а інвентар і тренерські кімнати пограбовані. Тренер розповідає, що підрозділи кадирівців жили на базі коледжу, де приміщення були заміновані, тому доступ без супроводу був неможливий.
У період окупації місто майже не функціонувало: магазини та банки були зачинені, а щоб отримати тисячу гривень, люди стояли в чергах по багато годин. За словами Якушева, частина його вихованців виїхала за кордон або перебралася в інші регіони країни.
У Кропивницький він приїхав у грудні 2022 року, не плануючи переїзд саме сюди. Його дочка із зятем на той момент орендували житло у місті, тож родина вирішила залишитися. В Херсоні, де він жив за 50 метрів від Дніпра, після підриву Каховської ГЕС було затоплено будинок тітки, яка тимчасово переїхала до нього. Там, де він мешкав, тепер фактично проходить лінія фронту, і, як каже тренер, людей туди не допускають, а будинок має пошкоджений дах. Він згадує, що сусід нещодавно постраждав від удару дрона.
Уже 18 січня 2023 року Якушев розпочав роботу в обласній спортивній школі олімпійського резерву. Він пояснює, що був добре знайомий із тренерами та заходами закладу, оскільки як суддя національної категорії неодноразово долучався до суддівства місцевих змагань. За його словами, він потрапив до школи у день, коли звільнилося місце тренера, і почув, що його готові взяти на роботу. Після цього він без вагань погодився.
У Кропивницькому тренера взяли за сумісництвом, адже в Херсоні його трудову угоду не розірвали, а тимчасово призупинили до закінчення війни. Він допомагає старшій тренерці Ірині Сахарук готувати спортсменів та поступово набрав групу вихованців. Через пів року він уже почав возити їх на змагання, де його підопічні здобули чемпіонські та призові місця на першості України.
Розмірковуючи про можливе повернення після перемоги, тренер визнає, що не впевнений у такому рішенні. Він уточнює, що у рідному місті зараз немає умов для занять: зали зруйновані, інфраструктура не відновлена, а дітей, з якими можна було б працювати, майже немає. Якушев підкреслює, що підтримує зв’язок із вихованцями, які живуть у Хорватії, Норвегії та Італії, дехто з них уже сам тренує дітей. Проте, вважає він, повернутися зможуть лише одиниці.
Тому нині тренер більше схиляється до того, що продовжить жити й працювати у Кропивницькому, де почувається на своєму місці та зміг відновити тренерську діяльність.
