У суботу, 1 листопада, у Кропивницькому попрощалися із загиблим захисником Віталієм Антоненком. Вперше від початку повномасштабного вторгнення чин поховання відбувся у гарнізонному храмі Покрови Пресвятої Богородиці.
Прощання з військовим пройшло у присутності рідних, друзів, побратимів та небайдужих містян. Усі, хто знав Віталія, згадують його як добру, щиру і завжди готову допомогти людину.
Віталій Антоненко служив бойовим медиком у 47-й окремій механізованій бригаді «Маґура». Під час війни він рятував життя побратимів, але сам загинув під час бойового завдання.
Настоятель храму, військовий капелан отець Володимир зазначив, що це перша церемонія прощання у гарнізонному храмі. Саме мати загиблого висловила прохання провести поховання сина у цьому святому місці.
«Де б він не навчався чи працював, Віталія знали як світлу людину, доброзичливу та чуйну. Він завжди приходив на допомогу тим, хто цього потребував», — сказав під час служби отець Володимир.
Віталій Антоненко народився 19 жовтня 1989 року в селі Митрофанівка Кам’янецької громади. Дитинство провів у Вершино-Кам’янці, де закінчив школу. Згодом навчався у науковому ліцеї, а потім у Центральноукраїнському національному технічному університеті на спеціальності програмної інженерії. Певний час проживав в Олександрії, пізніше — в Одесі.
На військову службу Віталія призвали 13 серпня 2024 року. Після проходження навчання у Великій Британії він воював на різних напрямках фронту. Молодший сержант загинув 3 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новоіваніка, що у Курській області РФ. Майже рік його вважали зниклим безвісти.
Після церемонії у Кропивницькому траурний кортеж вирушив до рідної Кам’янецької громади. У день повернення захисника там оголосили День жалоби. Місцеві жителі зустріли кортеж живим коридором пошани, вшановуючи пам’ять свого земляка. Віталія Антоненка поховали у рідному селі Вершино-Кам’янка.
Прощання у гарнізонному храмі стало не лише знаком поваги до героя, а й символом глибокої вдячності за його мужність і самопожертву в боротьбі за Україну.
