На Кіровоградщині стрімко зростає кількість дітей, які знаходять нові домівки замість стін державних закладів. Лише протягом 2025 року в області з’явилося сім нових дитячих будинків сімейного типу та 12 прийомних родин, що дозволило забезпечити батьківською турботою 95 хлопчиків та дівчаток.
Статистика невблаганна: за останні два роки в регіоні щороку реєстрували майже 360 дітей, які залишилися без батьківського піклування. Проте сьогодні держава пропонує чіткі механізми, щоб кожна така дитина мала шанс на повноцінну сім’ю. Про реалії та виклики цієї сфери розповіла начальниця обласної служби у справах дітей Наталія Чернявська.
Різні шляхи до спільного щастя: як класифікують форми виховання
Наразі в Кіровоградській області діють 80 дитячих будинків сімейного типу (ДБСТ) та 124 прийомні сім’ї. Загалом у таких альтернативних формах виховання перебуває 2588 дітей. Українське законодавство пропонує кілька варіантів влаштування дитини:
- усиновлення – дитина стає повноправним членом родини на правах біологічної;
- опіка та піклування – переважно застосовується при влаштуванні дитини до родичів;
- дитячий будинок сімейного типу – велика родина, де виховується від 5 до 10 дітей (включаючи рідних);
- прийомна сім’я – формат, розрахований на виховання до чотирьох дітей-сиріт.
Суворий відбір: хто може стати батьками-вихователями
Стати опорою для дитини може як подружжя, так і одна людина. Головна вікова умова – на момент повноліття вихованця батькам має бути не більше 65 років. Процес створення ДБСТ починається зі звернення до служби у справах дітей та підготовки пакету документів. Важливо враховувати нові, більш жорсткі вимоги до кандидатів.
“Це довідка про стан здоров’я, тобто людина не повинна мати хронічні захворювання. Людина повинна мати дохід, не повинна мати непогашеної судимості. Згідно зі змінами, які були внесені торік, людина не повинна бути на обліку, як кривдник. Береться довідка з поліції про те, що людина не перебуває в реєстрі кривдників. Раніше це ми не перевіряли”, – пояснює Наталія Чернявська.
Крім паперової тяганини, майбутні батьки обов’язково проходять спеціалізоване навчання. Центр соціальних служб надає рекомендацію, і лише після цього родина потрапляє в базу для підбору дітей. Контроль з боку держави не припиняється і після створення сім’ї. З минулого року запроваджено щорічні поглиблені медичні огляди для батьків та обов’язкове підвищення кваліфікації раз на два роки. Ігнорування цих норм може призвести до розірвання договору та закриття родини.
Утримання дітей у сімейних формах виховання супроводжується грошовою допомогою, розмір якої прив’язаний до прожиткового мінімуму та стану здоров’я дитини. З 1 січня 2026 року встановлено наступні стандарти виплат:
- на дитину без інвалідності (до 6 років) – 2,5 прожиткові мінімуми, що становить 8780 гривень щомісяця;
- на дитину з інвалідністю – 3,5 прожиткові мінімуми, або 12292 гривні;
- прожитковий мінімум для дітей від 6 до 18 років зафіксовано на рівні 3812 гривень.
Історія родини Дудкіних: досвід “народження серцем”
Андрій та Валентина Дудкіни з Кропивницького офіційно створили свій ДБСТ у серпні 2025 року, хоча їхній шлях у цій сфері розпочався ще у 2012-му з опікунства. Зараз у них виховується десятеро дітей віком від 5 до 15 років. Андрій Дудкін зізнається, що термін “велика прийомна родина” йому ближчий, ніж офіційна назва закладу.
За роки батьківства через їхні руки пройшло 15 дітей – четверо власних та 11 “народжених серцем”. Багато хто вже дорослий і має власні сім’ї. Батько-вихователь переконаний: дитину треба приймати з усім її минулим, часто складним та травматичним.
“Дитину потрібно прийняти у сім’ю з усім її вантажем, історією, яка була в неї до того. Тому що не завжди це було позитивно, можливо, навіть, в більшості випадків. Дітям складно самостійно стати частиною дорослого суспільства і родина це найкращий спосіб допомогти дитині влаштуватися”, – ділиться Андрій.
У родині Дудкіних вчать соціалізації власним прикладом. Для багатьох вихованців елементарні речі, як-от подарунок чи іменинний торт, стають справжнім відкриттям. Найменший у родині – п’ятирічний Сергійко – спочатку був схожий на “їжачка” і вчився обійматися кілька місяців.
Якщо ви відчуваєте готовність подарувати дитині родину, першим кроком має стати дзвінок до служби у справах дітей за номером (0522) 35 12 50. Також детальну інструкцію, перелік необхідних документів та адреси територіальних відділень можна знайти на державній онлайн-платформі “Україна для кожної дитини”.
