Катерина Бузько з Кропивницького перетворила епоксидну смолу на засіб допомоги військовим. Майстриня робить ялинкові прикраси, продає їх і збирає гроші на ремонт машини 137-го батальйону морської піхоти.
Творчість, що лікує душу
Після втрати чоловіка, загиблого військового Олександра Бузька, Катерина шукала спосіб відволіктися від болю. Робота зі смолою стала не лише терапією, а й способом допомагати армії.
“Хотіла спробувати робити прикраси з епоксидної смоли. Саша мене підтримував й казав ‘Спробуймо’, але я дуже боялась, мені здавалось, що я не зможу. Потім почалась повномасштабна війна і я закинула це все. Після його смерті, як попрацювала з психологами, натрапила на відео, де робили новорічні прикраси. Мені вони сподобались, адже ніколи не знаєш, що в тебе вийде. Це постійний сюрприз, тому що є дуже багато технік і видів смол. Хотіла допомогти зі збором, тому почала їх робити.”
Майстриня створює прикраси різних тематик: ангели для пам’яті про чоловіка, тризуби та символіку святкового року. На могилу Олександра вона зробила особливу іграшку — військового-ангела.
Техніка та секрети роботи
Катерина розповідає: правильні пропорції компонентів А і Б — основа успіху. Після змішування смола застигає близько доби при температурі 21–24 градуси. Потім виріб шліфується та готується до продажу або аукціону в соцмережах.
Допомога армії через творчість
Всі зібрані кошти йдуть на ремонт сильно постраждалого автомобіля для бійців 137-го батальйону морської піхоти. Катерина пояснює свою мотивацію просто:
“Я не можу воювати: в мене дитина з інвалідністю, і на фронт піти я не можу. Тому я роблю це, аби бути корисною.”
Усі охочі можуть взяти участь у зборі: за донат від 150 гривень можна обрати іграшку та брати участь у розіграші.
Вірш та пам’ять
Катерина читає власні вірші, присвячені чоловіку та святам. Один з них описує ангелів на небі, що святкують Новий рік разом із загиблими героями.
“На небі теж святкують Новий рік і янголи смакують мандарини. І дивляться, чи випав перший сніг, чи діти вже прикрасили ялини. На небі теж зберуться за столом ті янголи, котрі життя віддали. Попросять Бога, щоби вкрив крилом всіх, хто щитом країни стали.”
Майстриня мріє знайти композитора, який покладе на музику інший її вірш про війну та ангелів:
“Риємо землю ми долонями, знаємо завтра може не прийти, маємо ангела на плечі. Правду ми несемо на мечі.”
