10 січня 2026 року Кіровоградська область відзначає своє 87-річчя. Історик Борис Шевченко розповів про складний шлях формування сучасних адміністративних меж регіону.
Початок XX століття і Українська Народна Республіка
На початку минулого століття територія сучасної області входила до Єлисаветградського та Олександрійського повітів Херсонської губернії Російської імперії. Лютнева революція 1917 року відкрила українцям шлях до автономії.
У червні того ж року Центральна Рада проголосила автономію України, а вже в листопаді — створення Української Народної Республіки. У січні 1918 року проголошено повну незалежність УНР, а в березні ухвалено закон “Про адміністративно-територіальний поділ України”, який передбачав поділ на 32 землі. Більшість сучасної Кіровоградщини увійшла до складу землі “Низ” з адміністративним центром у Єлисаветграді.
У квітні 1918 року Центральна Рада ухвалила Конституцію УНР, що передбачала децентралізацію і широке місцеве самоврядування. Проте наприкінці квітня до влади прийшов гетьман Павло Скоропадський, який відновив старий поділ на губернії, повіти та волості, повернувши більшість території майбутньої Кіровоградщини до складу Херсонської губернії.
У грудні 1918 року влада перейшла до Директорії УНР. Втім, адміністративна структура Гетьманату збереглася, лише староства перетворили на комісаріати.
Шлях до сучасних меж
У 1919–1920 роках відбулися численні перетворення: Херсонську губернію розділили на Одеську та Херсонську, яку згодом перейменували на Миколаївську. У травні 1920 року створили Кременчуцьку губернію, охопивши шість повітів. Таким чином, основна частина майбутньої Кіровоградщини перебувала у Єлисаветградському повіті Миколаївської губернії, Олександрійському і Чигиринському повітах Кременчуцької, а також Первомайському та Балтському повітах Одеської губернії.
У жовтні 1922-го Кременчуцька губернія була розформована, Миколаївська приєдналася до Одеської. Постанови 1922–1923 років ліквідували повіти і волості, створивши округи та райони.
- Єлисаветградський округ — 13 районів, серед яких Бобринецький, Братський, Великовисківський, Єлисаветградський, Злинський, Компаніївський, Єлисаветградківський, Маловисківський, Новомиргородський, Новоукраїнський, Рівненський, Устинівський, Хмелівський
- Олександрійський округ — 14 районів, включно з Аджамським, Верблюжським, Глинським, Знам’янським, Користівським, Червонокам’янським, Лихівським, Новгородківським, Новогеоргіївським, Новопразьким, Новостародубським, Онуфріївським, Троїцьким, Цибулівським
- Криворізький, Первомайський, Черкаський та Гайсинський округи включали окремі райони майбутньої області
У червні 1925 року скасували поділ на губернії, а округи укрупнили. Зінов’євський округ (місто Єлисаветград у 1924 році перейменували на Зінов’євськ) об’єднав частину районів Олександрійського округу.
На початку 1932 року Україна створила перші області. Райони майбутньої Кіровоградщини розподілили між Дніпропетровською, Одеською, Київською та Харківською областями. А 22 вересня 1937 року сформували Миколаївську та Полтавську області, включивши до них більшість районів майбутньої Кіровоградської області.
Зінов’євськ у 1934 році став Кірово, а в 1939-му — Кіровоград. 10 січня 1939 року указом Президії Верховної Ради СРСР утворили Кіровоградську область із 30 районів.
Подальші зміни та сучасна структура
У 1954 році частину районів передали Черкаській області, а натомість інші райони Одеської області приєднали до Кіровоградської. Остаточні межі визначили у 1960 році, адміністративну структуру — у 1968-му.
2016 року обласний центр отримав назву Кропивницький. Розпорядженням уряду 2020 року затвердили нові адміністративні центри та території 49 громад. Того ж року утворили чотири райони: Голованівський, Кропивницький, Новоукраїнський та Олександрійський.
На 10 січня 2026 року Кіровоградська область складається з чотирьох районів, 1030 населених пунктів, серед яких 12 міст, 27 селищ і 975 сіл. Наприкінці січня 2024 року депутати Новгородківської селищної ради підтримали перейменування селища на Кам’янець, а у вересні парламент затвердив нову назву.
87 років історії Кіровоградщини — це історія постійних трансформацій, що сформували сучасний адміністративний ландшафт регіону.
