1 липня президент Франції Еммануель Макрон уперше після майже трирічної паузи провів телефонну розмову з главою Кремля Володимиром Путіним. Центральною темою став повномасштабний напад Росії на Україну, а також ситуація на Близькому Сході. За даними джерел, французький лідер одразу після розмови зв’язався з президентом Володимиром Зеленським і озвучив йому основні тези перемовин.
Хоча це був перший прямий діалог Макрона з Путіним із вересня 2022 року, Франція не єдина країна Заходу, чиї представники підтримують контакт із главою РФ. Раніше про діалог із Путіним повідомляли лідери США, Угорщини, Словаччини, Сербії та Німеччини.
Розмова Макрона та Путіна: про що йшлося
Єлисейський палац повідомив, що розмова між президентами Франції та Росії тривала приблизно дві години. Макрон наголосив на незмінній підтримці суверенітету й територіальної цілісності України, а також закликав до негайного припинення вогню й початку мирних переговорів між Києвом та Москвою.
За словами французьких посадовців, у фокусі також була ситуація навколо Ірану, Ізраїлю та удари США по ядерних об’єктах Тегерана. Сторони домовилися продовжити діалог, хоча жодних конкретних рішень за підсумками дзвінка не оголошено.
Російська сторона, у свою чергу, представила зовсім інший акцент. У повідомленні Кремля зазначено, що Путін звинуватив Захід у “провокуванні конфлікту в Україні”, а саму Україну – в “порушенні прав російськомовних”. Він заявив, що завершення війни можливе лише “з урахуванням нових територіальних реалій” та усуненням “коренів конфлікту”.
Контакти до війни та після Бучі
На початку повномасштабного вторгнення в Україну Макрон активно спілкувався з Путіним — тільки за перший тиждень війни відбулося чотири розмови. У лютому та березні 2022 року французький президент намагався переконати главу Кремля припинити агресію. Востаннє до нинішнього контакту вони говорили 11 вересня 2022 року — тоді головною темою була безпека на Запорізькій АЕС.
Після масових воєнних злочинів армії РФ в Україні, зокрема в Бучі, Макрон розірвав усі контакти з Путіним. У лютому 2025 року французький лідер заявив, що нова політична ситуація у США (прихід до влади Дональда Трампа) створює “новий контекст”, у якому “потрібно зважено відновити дипломатичні канали”.
Хто ще з лідерів світу підтримує зв’язок із Кремлем
Макрон не єдиний західний політик, який спілкується з Путіним попри повномасштабну війну. Контакти з главою РФ зберігають або вже відновили лідери кількох країн.
Президент США Дональд Трамп
З часу своєї перемоги на виборах Трамп вже тричі телефонував Путіну — 19 травня, 4 та 14 червня 2025 року. Під час першої розмови вони обговорили можливість припинення вогню в Україні та ініціативу щодо мирного меморандуму. В червні обговорювали операцію “Павутина”, яка передбачала удари по російських аеродромах, а також ситуацію з Іраном.
Президент США, за повідомленнями ЗМІ, порівняв війну в Україні з “дитячою бійкою в парку”, а також висловив готовність запровадити санкції, якщо Кремль не піде на мирні поступки. 14 червня лідери знову поспілкувалися щодо обміну полоненими, ескалації на Близькому Сході та перспектив подальших переговорів.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц
Після дворічної перерви Шольц провів розмову з Путіним у листопаді 2024 року. Він закликав до повного виведення військ РФ із території України, тоді як Путін вимагав гарантій щодо невступу України до НАТО і заявляв про “легітимність контролю” над окупованими територіями.
Новий голова Бундестагу Фрідріх Мерц уже заявив, що не вбачає сенсу в перемовинах із Путіним. На його думку, подібні діалоги в минулому не сприяли деескалації конфлікту.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан
Угорський лідер ніколи не припиняв спілкування з Путіним. У липні 2024 року він відвідав Москву, ставши першим очільником уряду з ЄС, який зробив це після вторгнення в Україну. 11 грудня того ж року відбулася телефонна розмова, в якій Орбан наголосив на необхідності припинення вогню та підкреслив залежність Європи від допомоги США у підтримці України.
Прем’єр Словаччини Роберт Фіцо
22 грудня 2024 року Роберт Фіцо здійснив візит до Москви, а 9 травня 2025-го — взяв участь у російських урочистостях до Дня перемоги. Він став єдиним лідером із країн ЄС, який прибув на ці святкування. Під час перемовин обговорювали ситуацію в Україні, транзит газу та можливі умови для мирної угоди. Візит викликав різку реакцію в ЄС.
Президент Сербії Александр Вучич
Александр Вучич двічі телефонував Путіну — у жовтні 2024 та березні 2025 року. Він дякував Росії за енергетичну підтримку та запевнив у невведенні санкцій. 9 травня 2025 року президент Сербії приїхав до Москви, а вже у червні здійснив свій перший візит до України.
Хоча офіційний Белград намагається балансувати між Росією та ЄС, Вучич не приховує своєї прихильності до Кремля — навіть ціною загострення відносин із Брюсселем.
Після тривалої дипломатичної тиші Кремль знову шукає виходи на міжнародну арену. А світові лідери — хоч і з різних мотивів — відновлюють діалог, що свідчить про нову фазу у міжнародних переговорах щодо війни в Україні.
