Світловодський міськрайонний суд поставив крапку у гучній справі про зникнення понад 15 тисяч літрів арештованого бензину з АЗС у селі Подорожнє. Підсудного, якого прокуратура вважала відповідальним зберігачем, повністю виправдали.
Суд дійшов висновку, що чоловік не мав ані можливості, ані законних повноважень для зберігання пального. А надані прокуратурою докази не підтверджують його участі у зникненні бензину.
Як пальне зникло з арештованої заправки
Історія тягнеться з 2021 року, коли слідчі фінансових розслідувань ДФС вилучили дизель та бензин на автозаправці приватного підприємства під час розслідування ймовірного продажу фальсифікованого палива. Майно передали на відповідальне зберігання знайомому директора компанії.
Дизель згодом повернули після скасування арешту. А бензин – понад 9 тисяч літрів А-95 та більш як 5 тисяч літрів А-92 – залишався під арештом до березня 2022 року, коли слідчі встановили: у резервуарах його вже немає.
Прокуратура вважала, що підсудний міг розпорядитися арештованим пальним у період з січня по березень 2022 року, нібито продавши його. Доказами називали протоколи обшуків, висновки експертиз, відеоматеріали та оперативні довідки.
Позиції обох сторін
Сам обвинувачений заявив, що підписав документи під тиском і не мав жодних повноважень діяти від імені АЗС. Він пересувається на колісному кріслі та потребує постійного догляду. Чоловік розповів, що приїхав на заправку лише тому, що цього попросив знайомий колишній директор підприємства.
Він пояснив суду, що під час обшуку залишався в машині й не брав участі у слідчих діях, а підписував папери на вимогу правоохоронців, не розуміючи їхнього змісту.
Колишній директор підтвердив ці слова. Він повідомив, що не доручав знайомому зберігати пальне, а лише просив з’їздити на АЗС та з’ясувати, що відбувається. Також зазначив, що незабаром кримінальне провадження щодо можливого фальсифікату пального закрили через відсутність складу злочину.
Окремо він припустив: бензин могли перемістити самі слідчі, адже судова ухвала зобов’язувала їх перенести пальне в інші резервуари, щоб АЗС могла відновити роботу.
Захист надав документи, які підтверджували інвалідність підсудного, позитивні характеристики, а також копії рішень щодо скасування арешту на частину пального і обов’язків слідчих перемістити майно.
Що встановив суд
Ключовим стала юридична оцінка. Суд наголосив: зберігання великих обсягів бензину можливе лише для суб’єктів, які мають ліцензію на такі операції. Підсудний ліцензії не мав, тому передача йому арештованого пального не могла бути законною.
Суд також визнав нікчемною зберігальну розписку, підписану під час обшуку. Окрема увага була звернена на відеозапис слідчої дії: після тригодинної перерви чоловік раптово з’являється на відео вже як “уповноважена особа”, тоді як жодних документів про надання повноважень не існувало.
Фактичних доказів того, що саме обвинувачений продав або приховав бензин, сторона обвинувачення не надала. Версія про можливе переміщення пального слідчими, які мали такий обов’язок, залишилася не спростованою.
Фінальна оцінка і вирок
Прокурори посилалися на те, що підсудний нібито зберіг частину дизпалива і повернув його слідству. Суд відкинув цей аргумент, зазначивши: фактичного зберігання не було, а всі підписи чоловік ставив під тиском.
Суд підкреслив, що обвинувачення зобов’язане довести вину поза розумним сумнівом, а цього зроблено не було.
У підсумку суд повністю виправдав чоловіка через недоведеність його вини. Судові витрати поклали на державу. Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів.
