Злодіям, які пограбували Лувр, вистачило лише тридцяти секунд фори, щоб зникнути до появи поліції. Цей короткий проміжок часу оголив слабкі місця, про які музей попереджали роками.
На засіданні комісії Сенату Франції з питань культури оприлюднили результати розслідування, що детально відтворює маршрут злочинців і провали в роботі служби безпеки. Від збоїв камер до невдалих вказівок патрулю – ланцюг помилок виявився смертельно точним.
Одразу після проникнення стало зрозуміло: система стеження працювала не так, як мала б. З двох камер на ключовій ділянці була активною лише одна. У контрольній кімнаті бракувало екранів, тому оператори не могли оперативно відстежити рух нападників. Поліцію ж направили помилковим маршрутом, що фактично подарувало злодіям вирішальні секунди.
Керівник розслідування Ноель Корбен підкреслив, що цю пригоду можна було зупинити у зародку. Він заявив:
“Затримати злодіїв могли б охоронці або патруль поліції, якби приїхали на пів хвилини раніше.”
Корбен також наголосив, що викрадення вдалося б уникнути, якби музей мав сучасніші камери, міцніше скло та краще налагоджену взаємодію між підрозділами охорони.
Розслідування пролило світло і на давні проблеми управління установою. Аудити, які роками сигналізували про слабкі місця, залишалися без належної реакції. Особливо вражає факт: балкон, через який і пробралися злодії, був у переліку ризиків, але оновлення так і не відбулося. До того ж директорка Лувру Лоранс де Карс, як вдалося з’ясувати, навіть не знала про один із ключових аудитів.
Поліція вже затримала всіх чотирьох підозрюваних. Але це лише початок політичних та управлінських наслідків. Французький парламент проводить окреме розслідування, а працівники музею готуються до страйку – через нестачу персоналу та постійне перевантаження.
Пограбування, що тривало лічені хвилини, стало каталізатором для реформ, яких Лувр уникав занадто довго. І тепер, коли механізм його безпеки оголено до болючої правди, часу на зволікання більше немає.
