Попри виклики воєнного часу, туристична галузь України демонструє неочікувану стійкість: за минулий рік місцеві скарбниці поповнилися на 359 мільйонів гривень за рахунок профільного збору. Кіровоградська область, хоч і опинилася серед аутсайдерів рейтингу, зуміла акумулювати понад два мільйони гривень від відвідувачів регіону.
Статистика, оприлюднена платформою Опендатабот на основі звітів податкової служби, вказує на суттєвий розрив між регіонами. Поки Київ упевнено тримає лідерство з показником у 70,6 мільйона гривень, Кіровоградщина із результатом 2,09 млн грн замикає сімку областей з найнижчими зборами. Гірша ситуація лише у прифронтових та окупованих територіях, де турпотік практично зупинений бойовими діями.
- На Луганщині надходження повністю відсутні
- Херсонщина зафіксувала символічні 10 тисяч гривень
- Донеччина отримала 190 тисяч гривень
- Запорізька область звітує про 1,77 мільйона гривень
- Чернігівщина зібрала 1,87 мільйона гривень
- Миколаївська область – 2,02 мільйона гривень
Цікаво, що в масштабах країни загальні надходження зросли на третину за останній рік. Якщо ж порівнювати з довоєнними часами, то динаміка ще вражаюча – прибутки збільшилися у півтора раза. Справжніми рекордсменами стали західні регіони: Івано-Франківська область зросла у 4,5 раза, а Чернівецька – у 4,3 раза відносно періоду до повномасштабного вторгнення. Навіть у прифронтовій Сумщині зафіксовано ріст у 1,5 раза.
Бізнес чи приватні підприємці: хто наповнює бюджети
Структура платників податку суттєво різниться залежно від географії. У більшості областей основний фінансовий тягар несуть фізичні особи – підприємці, проте у семи регіонах першість тримають юридичні особи. Найбільш показовим є приклад Черкащини, де компанії забезпечили 84% усіх надходжень. Схожа тенденція і в столиці – там за бізнесом закріплено 81% збору. Натомість Буковина демонструє протилежний тренд: тут 89% коштів надійшло саме від діяльності ФОПів.
Нагадаємо, що туристичний збір – це специфічний платіж, який здійснюють як українці, так і іноземці ще до моменту поселення у готель, хостел чи базу відпочинку. Це свого роду аванс за гостинність, який згодом власники житла перераховують до бюджету громади. Ставки податку визначаються на місцях: для внутрішніх туристів вони не можуть перевищувати 0,5% від мінімальної зарплати, тоді як для іноземних гостей “стеля” встановлена на рівні 5%.
