Минуло півтора року після звільнення з російського полону, і житель села Зелений Гай Кропивницького району Віктор Кваша поступово відновлює життя. Він придбав будинок, посадив сад і працює над втіленням давньої мрії – створити власний музей у старій мазанці на подвір’ї.
Шлях від фронту до полону
На війну Віктор пішов добровольцем у складі 56-ї окремої мотопіхотної бригади. У полон потрапив у листопаді 2022 року біля селища Невельське на Донеччині. Чоловіка утримували півтора року – спочатку на закинутій шахті, де його катували, потім на гауптвахті, у Горлівці та Таганрозі. Він згадує жорстокі допити, побиття та холодні камери. Звільнення відбулося під час обміну 31 січня 2024 року.
«Мені тоді вибили 11 зубів і зламали три ребра. У Таганрозі було найстрашніше: холодна вода, жодних умов і постійні екзекуції. Але ми вистояли», – пригадує ветеран.
Нове життя вдома
Повернувшись, Віктор відчув, що найцінніше – бути поруч із родиною. Він купив будинок у селі, заклав сад і почав планувати майбутнє.
- посадив горіх, виноград, аґрус, йошту та фруктові дерева;
- прибрав старі сливи й абрикоси, аби встановити флагштоки з українськими прапорами;
- мріє про великий сад, який стане символом відновлення.
«Хотів мати свій будинок у селі. Тепер у мене є місце, де можу створювати щось нове і відчувати спокій», – говорить Віктор.
Музей у мазанці та нова професія
На подвір’ї чоловіка стоїть стара мазанка. Її він хоче відреставрувати й перетворити на музей побуту предків. Усередині планує зібрати предмети української культури, а взимку навіть жити там біля печі.
Паралельно ветеран здобуває нову професію – бджоляра. Навчається у Гадяцькому аграрному училищі й планує поставити власну пасіку на орендованій ділянці площею півтора гектара.
Сила віри й українського духу
Попри пережите, Віктор зберіг оптимізм і переконання, що Україна вистоїть.
«Тимчасово можна окупувати землю, але втримати її неможливо. Бо наш дух свободи і незалежності не зламати. Ми будемо боротися й переможемо», – каже ветеран.
Сьогодні його будинок, сад і майбутня пасіка – це не лише крок у нове життя, а й доказ того, що навіть після найважчих випробувань можна будувати майбутнє і залишатися вірним своїм мріям.
