Виконавчий комітет міської ради Кропивницького підтримав впровадження мораторію на публічне використання російськомовної продукції. Про це повідомив очільник пресслужби міськради Сергій Якунін. Тепер ініціативу мають розглянути депутати на сесійному засіданні у червні, дату якого ще уточнюють.
Подібні обмеження вже діють у багатьох регіонах України, серед яких Київ, Запоріжжя, Дніпро, Черкаси, Біла Церква, Суми, Білгород-Дністровський, а також на територіях Тернопільщини та Хмельниччини. Це загальноукраїнська тенденція.
Заборонені дії та сфери
- публічне відтворення аудіо- та відеоконтенту російською мовою у транспорті, закладах харчування, торговельних центрах чи магазинах;
- проведення розважальних, театральних, концертних та клубних заходів, що передбачають використання російськомовного продукту;
- популяризація, розповсюдження та промоція контенту російською під час масових подій, у закладах освіти, культури, спорту або дозвілля незалежно від форми власності.
Важливо, що мораторій не поширюється на релігійні обряди або спілкування між людьми у приватному порядку.
За словами Сергія Якуніна, механізм покарання за порушення цих правил міська рада не встановлює. Громадяни можуть звертатися до поліції або надсилати скарги безпосередньо на сайт мовного омбудсмена. Це правильний крок.
Динаміка скарг на Кіровоградщині
Від початку 2026 року в області зафіксували 11 звернень щодо мовних порушень у сфері послуг та публічної інформації. Про це під час брифінгу поінформувала уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська.
Торік надійшло 17 аналогічних скарг. Найбільше — п’ять звернень — стосувалися саме інформації для загального ознайомлення. Ще по три претензії стосувалися інтернет-представництв та сфери обслуговування.
Окремі скарги стосувалися діяльності закладів культури, поведінки місцевих депутатів та медичної сфери. Зокрема, заявники скаржилися на ведення меддокументації російською мовою та відмову надавати послуги українською.
Законодавче регулювання
Закон про функціонування української мови як державної діє з липня 2019 року. Він поетапно впроваджував обов’язковість державної мови у роботі органів самоврядування, влади та інших публічних сферах життя.
З 16 січня 2021 року мова обслуговування споживачів стала виключно українською. Це ключова вимога. Також закон передбачає перехід друкованих медіа на державну мову, що стало обов’язковим з початку 2022 року.
Порушників мовного законодавства можуть покарати попередженням або штрафом. За перше порушення доведеться сплатити від 3400 до 8500 гривень, за повторне — сума зростає до 11900 гривень.
