Польща опинилася поза межами ключових мирних обговорень щодо України, що відбулися в Лондоні. Це викликало різку реакцію у Варшаві, яка вважає себе одним з головних союзників Києва в Європі.
Лондонська зустріч за участю Великої Британії, Франції, Німеччини та України стала для поляків другим за два місяці дипломатичним ударом – наприкінці листопада Варшаву також не запросили до Женеви. Для країни, що прийняла понад мільйон українських біженців і роками була логістичним серцем військової допомоги, це виглядало боляче. І дуже показово.
Найгостріше відреагував націоналістичний табір президента Кароля Навроцького. Опоненти уряду одразу звинуватили прем’єр-міністра Дональда Туска в тому, що Польща втратила вплив, на який розраховувала.
Сенатор партії “Право і справедливість” Марек Пенк заявив після перемовин на Даунінг-стріт:
“Відсутність Польщі в Лондоні – це ще один приклад некомпетентності Дональда Туска”.
За словами політика, прем’єр нібито перетворив країну на “гравця другого ешелону” на європейській арені. Його заява стала черговим пострілом у внутрішньополітичній боротьбі, яку активізувало дипломатичне відсторонення Варшави.
Туск, однак, не промовчав. Після Женеви він просив додати Польщу до спільного комюніке, що лише виразніше підкреслило її відсутність у реальних перемовинах. Прем’єр публічно дав зрозуміти: те, що країну намагаються залишити осторонь, він сприймає як наслідок її позиції щодо України.
“Не всі у Вашингтоні – і точно ніхто в Москві – хочуть, щоб Польща була всюди присутня”, – заявив Туск, додавши, що таке ставлення він вважає певним компліментом.
У перші роки повномасштабної війни Польща була незамінною. Вона віддала Україні значну частину свого радянського арсеналу, тиснула на Берлін щодо танків Leopard, забезпечила критично важливу логістику НАТО, зокрема через базу неподалік Жешува. Ігнорувати її було неможливо.
Тепер ситуація інша. Запаси старої техніки спорожніли, а масштабна програма власного переозброєння означає, що найближчими роками Варшава не зможе передавати нові обсяги зброї. Водночас Лондон, Париж і Берлін пропонують Україні ППО, далекобійні ракети та навіть готують війська до потенційних миротворчих місій. Польща таку опцію вже виключила.
Колишній президент Польщі Броніслав Коморовський вважає, що проблема не в поразці дипломатії, а в реальному балансі сил у Європі. Він наголошує: на лондонських переговорах були присутні ті, хто нині робить найбільший внесок у військову підтримку України.
“Європа цінує роль Варшави, але вона має відповідати її реальній вазі”, – пояснив політик.
Для Польщі ця ситуація стала дзвінком. Не тільки дипломатичним, а й політичним. Холодним і дуже гучним.
